Народився 31 січня 1939 року в Чернігові. Майстер спорту. Заслужений тренер України. Виступав у команді «Десна» (Чернігів) – 1960 – 1968. Тренував команди «Хімік» (Чернігів), «Десна» (Чернігів), «Нива» (Вінниця), «Буковина» (Чернівці), «Тілігул» (Тирасполь, Молдова), «Полісся» (Житомир). Був старшим тренером команди «Система – Борекс» (Городянка). Працював начальником команди ФК «Черкаси» та спортивним директором чернігівської «Десни».

Тренерські досягнення Юхима ШКОЛЬНИКОВА:

Чемпіон УРСР серед колективів фізкультури (1970)

Бронзовий призер чемпіонату УРСР серед колективів фізкультури (1976)

Чемпіон УРСР – друга ліга СРСР (1984, 1988)

Срібний призер чемпіонату УРСР – друга ліга СРСР (1982, 1985, 1989)

Бронзовий призер чемпіонату УРСР – друга ліга СРСР (1983)

Переможець турніру серед команд західної зони – друга ліга СРСР (1990)

Переможець турніру серед команд першої ліги (сезон – 1992/1993)

Срібний призер турніру серед команд першої ліги (сезон – 1995/1996)

Переможець турніру серед команд другої ліги (1996/1997, 2000/2001)

Володар Кубка другої ліги України (2000/2001).

Вперше у Чернівці Юхим Григорович приїхав напередодні сезону – 87. За підсумками попередньої першості «Буковина» посіла лише 15 місце у другій союзній лізі. Звісно, такий перебіг подій не влаштовував тодішнього першого секретаря Чернівецького обкому партії Миколу Нівалова, який прагнув того, щоби у обласному центрі Буковини була сильна команда. Згодом «Буковину» очолив Юхим Школьников. Першого сезону роботи Юхима Григоровича чернівецький колектив посів 4 місце, а через рік здобув чемпіонське звання. Щоправда, потрапити у першу лігу «Буковині» тоді не вдалося. А вже за підсумками сезону – 90 команда Юхима Школьникова таки підвищилася у класі.

У 1991 році до нас приїжджали такі команди, як «Зеніт» (Санкт – Петербург), «Кайрат» (Алма – Ата), «Ротор» (Волгоград), «Нефтчі» (Баку)… Жоден із цих колективів не зміг здобути перемогу в Чернівцях. Останній союзний чемпіонат «Буковина» завершила на 5 сходинці першої ліги. Гадаю, що буковинські уболівальники і досі з ностальгією згадують команду Школьникова зразка 80 – 90 – х років. Чернівчани із великою насолодою спостерігали за грою таких майстрів, як Юрій Гій, Валерій Сарафінчан, Юрій Шелепницький, Віктор Будник, Валерій Алістаров, Василь Задорожняк, Віктор Олійник, Віктор Мглинець, Валерій Королянчук… А які у «Буковині» були голкіпери ! Микола Чеботар, Анатолій Чистов, Володимир Циткін. Тоді у нашого покоління кумирами були не зірки світового футболу, а гравці, які виступали за команду рідних Чернівців.

Після першого чемпіонату Незалежної України (чернівчани виступали у вищій лізі) Юхим Школьников залишив «Буковину». Працюючи у Вінниці, Юхим Григорович зумів повернути місцеву «Ниву» у вищу лігу. Згодом чернівецька «Буковина» втратила прописку у вищому дивізіоні, а Школьников поїхав тренувати молдовський «Тілігул». Одного разу Юхим Григорович відвідав у Чернівцях поєдинок за участю «Буковини», яка пасла задніх і у першій лізі. Відомого фахівця вмовили повернутися на Буковину.

У сезоні – 95/96 чернівецька команда під керівництвом Школьникова стала срібним призером у першій лізі. На жаль, у тій першості розігрувалася лише одна путівка у вищу лігу. Володарем заповітної путівку стала полтавська «Ворскла», яка мала міцні фінансові тили.

Коли розпочався сезон – 96/97, Юхиму Школьникову довелося вдруге залишати Чернівці. Тоді на адресу Юхима Григоровича було випущено багато критичних стріл. У 90 – х роках критикувати Школьникова стало модно. Зрештою, усіх розсудить час. А поки що згадаємо слова легендарного Валерія Лобановського: «Головне у кожній справі – це кінцевий результат». Хіба ми можемо сказати про те, що Школьников не давав результату ? Звісно, ні. 

Останні роки життя тренера пройшли у США, де мешкає його донька Олена. Школьников багато хворів, переніс операцію на серці. На початку 2009-го  Юхима Григоровича вітали із 70-річчям, а у вересні його не стало. Він залишив по собі яскраву пам'ять. Досягнення фахівця − це не тільки результати його команд, але й численні вихованці, які здійнялися на футбольні вершини: Вадим Тищенко та Іван Вишневський, Віталій Косовський та Олександр Горшков, Юрій Шелепницький і Сергій Нагорняк. Саме Школьников вивів на орбіту дорослого футболу і майбутнього віце-чемпіона Європи − захисника Олега Кузнецова.