Легенди футбольної школи «Буковина». Михайло Мельник

Четвер, 07 травня 2020 08:15
Михайло Мельник Михайло Мельник Фото Романа Ковальчука.

Сьогодні ми пропонуємо інтерв’ю з відомим буковинським футболістом і тренером Михайлом Мельником, який виховав багато вправних гравців.

Stadium Sports Bar — це місце, де панує американська атмосфера, де можна вдало посидіти з друзями, переглядаючи спортивні трансляції

 

«У Львові моїм тренером був чудовий фахівець Сергій Шапошников»

- Михайле Гнатовичу, як розпочинався Ваш шлях у футболі?

- Я все життя у футболі. Мені вдалося відбутися як футболістові. Грав спочатку за дитячі команди, а потім одразу за дорослі колективи. У 1960 році відомий тренер Йосип Ліфшиць запросив мене у колектив «Авангард» (Чернівці). До речі, те, що місцеві футболісти потрапляли у команду майстрів, було рідкісним явищем. І все ж мене та Валерія Семенова взяли в «Авангард». Ми трохи пограли, закріпилися у команді.

- Вашим першим тренером був Віктор Нікіфоров. Розкажіть про цю людину…

- Пригадую, що Віктор Нікіфоров давав м'ячі, насамперед, дітям, а не команді майстрів. Потім його онуки (Юрій та Олександр Нікіфорови  – авт.) грали на високому рівні. Він - одесит. Мав чудове почуття гумору.

- Ви також відомі за виступами у львівському СКА. Як потрапили у цю команду?

- Наприкінці 1962 року мене забрали в армію. Я поїхав у Львів, де виступав за СКА. У цій команді моїм тренером був чудовий фахівець Сергій Шапошников. Тоді у Львові зібрали блискучий колектив. Зараз так у футбол ніхто не грає. У команді виступали Володимир Капличний, Тарас Шулятицький, Степан Варга... За два роки Сергій Шапошников, так би мовити, «ліпив» колектив із молодих футболістів. А потім хлопці грали у великий футбол. Я запитував у Сергія Йосиповича: «Яка для Вас найкраща команда? ЦСКА?». Він казав: «Мішуля, про що ти говориш ? Найсильніша моя команда – львівський СКА».

«У Чернівці завітав «Дніпро» на чолі з Лобановським»

- Ви також трохи пограли у сімферопольській «Таврії». Чим запам'ятався виступ у Криму?

- На жаль, у 1965 році зазнав травми. Тому і була невелика пауза у виступах. Потім грав у сімферопольській «Таврії». Адміністратором кримського колективу тоді був Анатолій Заяєв. «Таврію» тренували інші фахівці. У Криму я був півроку. Там до мене ставилися гарно та пропонували залишитися. Я втік, бо хотів повернутися в Чернівці. Прагнув, щоби у Чернівцях була сильна команда. Мені ж того часу пропонували грати за «Таврію», львівські «Карпати», московський «Спартак»…

Вважаю, що наприкінці 60-х років на Буковині була чудова команда – Валерій Колбасюк, Петро Кобичик, Леон Грос, Федір Чорба... Навколо нас і створювався боєздатний колектив. Звісно, що підтягувалися і нові футболісти. Правда, у нас не було хорошого тренера. Якби у нас тоді працював сильний наставник, то можна було створити, так би мовити, атомну команду.