Ми ж хочемо розповісти про тих відомих гравців, які могли перейти у буковинський колектив, однак із різних причин у Чернівці так і не приїхали.
Сьогодні ми поговоримо про останні роки виступу «Буковини» у союзному чемпіонаті. Саме тоді чернівецька команда досягла найпомітніших успіхів у своїй історії.
На «прицілі» у Школьникова був Паша Касанов
Напередодні сезону – 87 чернівецьку «Буковину» Юхим Школьников. Юхим Школьников вирішив суттєво змінити склад. У чернівецьку команду повернулися Віктор Олійник, Віктор Мглинець, вже у розпал сезону прийшов у «Буковину» досвідчений голкіпер Микола Чеботар, приїхали у Чернівці Андрій Гузієнко, Сергій Походзіло, Олег Хоружий, Юрій Черенков. Як бачимо, підсилення було суттєве. Більшість цих гравців пограли у вищій та першій лігах.
Зрештою, є інформація, що Юхим Школьников цікавився і іншими гравцями. Зокрема, тренер хотів повернути у професійний футбол одного з кращих бомбардирів в історії «Буковини» Сергія Шмундяка, однак Сергій вирішив не повертатися у рідну команду.
Паша Касанов (ліворуч)
У 1987 році в одній із чернівецьких газет зявилася інформація, що у «Буковину» може перейти легенда вінницької «Ниви» Паша Касанов (рекордсмен «Ниви» за кількістю зіграних матчів – 513). Тоді Касанову вже виповнилося 34 роки, однак він не збирався завершувати кар’єру гравця. Зрештою, Паша Касанов провів сезон – 87 у команді першої союзної ліги «Металург» (Запоріжжя), а згодом повернувся у вінницьку «Ниву». Після завершення кар’єри гравця тренував рідну для себе «Ниву».
Міг перейти у «Буковину» і захисник Віктор Копил. До 1987 року Віктор встиг пограти у командах «Торпедо» (Луцьк), «Карпати» (Львів), «Ністру» (Кишинів), «Колос» (Нікополь) та «Кривбас» (Кривий Ріг). Віктор вирішив продовжити виступи за «Кривбас», а потім пограв у команді «Кремінь» (Кременчук), миколаївський «Суднобудівник», «Каучук» із міста Стерлітамак та очаківську «Артанію». 8 серпня 2014 року Віктор Копил помер на 55 році життя у місті Володимир-Волинський Волинської області.
Напередодні сезону – 87 тренувався з «Буковиною» також захисник/півзахисник Володимир Славинський. Тоді Володимиру було 29 років і він вже мав досвід виступів за сімферопольську «Таврію», севастопольську «Атлантику», ворошиловградську «Зорю», київський СКА, «Шахтар» із Павлограда. Однак… У 1987 році Славинський розпочав виступи не за «Буковину», а за команду «Ністру» (Кишинів), за яку грав трохи більше двох сезонів. А потім у кар’єрі гравці були колективи «Зоря» (Бєльці), «Худжанд» (Худжанд), «Хімік» (Сєвєродонецьк), «Титан» (Армянськ) та «Авангард – Індустрія» (Ровеньки).
Замінити Королянчука у «Буковині» могли Гусєв і Щербаков
Відомі гравці могли поповнити «Буковину» і у розпал сезону – 90. Після першого кола «Буковину» залишив Валерій Королянчук, який перейшов у одеський «Чорноморець». Тож тренерському штабу «Буковини» довелося шукати нового нападника. Кажуть, що тоді «Буковина» звернула увагу на перспективного 20-річного нападника, уродженця російського міста Перм Сергія Бурдіна. У 1990 році Бурдін, який пройшов московського ЦСКА, грав за «Іскру» зі Смоленська (22 матчі, 8 голів). Сталося так, що шляхи «Буковини» і Сергія Бурдіна також не зійшлися.
У майбутньому Сергієві вдалося стати відомим гравцем. У 1992-2000 роках (з перервами) нападник грав за новоросійський «Чорноморець» (179 матчів, 72 голи). Росіянин також чудово проявив себе у південнокорейській Кей-лізі, де у 90-х роках грав у командах «Пучхон Юкон» та «Соннам Ільхва Чхонма». У 1996 році Сергій Бурдін був серед кращих 11-ти гравців Кей-ліги, та став кращим бомбардиром чемпіонату. У чемпіонаті Південної Кореї нападник провів 65 матчів, у яких забив 30 голів.
Олександр Щербаков - відомий радянський та український футболіст
У 1990 році велися розмови щодо переходу в «Буковину» гравців одеського «Чорноморця» Олександра Щербакова та Сергія Гусєва.
Олександр вже тоді був відомим у союзі гравцем. У 80-х роках Олександр Щербаков став одним із кращих гравців «Чорноморця», а у 1985 році забивав у Кубку УЄФА німецькому «Вердеру» та грав проти титулованого мадридського «Реалу». У 1986 році Щербаков став гравцем київського «Динамо», однак закріпитися в основі команди Валерія Лобановського Олександр не зміг та повернувся у «Чорноморець». Після розпаду союзу Олександр Щербаков пограв в Угорщині, Польщі, Ізраїлі та у рідному «Чорноморці». Щербаков також спробував себе у тренерській роботі.
Щодо Сергія Гусєва, то на той час буковинські вболівальники знали його як результативного гравця одеського СКА, а у «Чорноморці» він не мав стабільного місця у складі. Одним із кращий у кар’єрі Сергія Гусєва став сезон – 91, який він провів у команді «Тілігул» (Тирасполь). Сергій став кращим бомбардиром першої союзної ліги (25 голів). У 1992 році Гусєв повернувся у «Чорноморець», де у сезоні – 1992/93 став кращим бомбардиром вже чемпіонату України (17 голів). У 1992-1993 роках Сергій Гусєв провів 5 матчів за національну збірну України, а згодом виступав за команди Туреччини, Ізраїлю, Росії, а також кіровоградську «Зірку» та СК «Одеса».
Чому Олександр Щербаков та Сергій Гусєв не перешли у «Буковину» ? Була інформація, що гравці відмовилися стати гравцями чернівецької команди. Колись Сергій Гусєв на запитання про запрошення у «Буковину» відповів: «Важко сказати. Мене, можливо, і запрошували».
Коли «Буковина» здобула путівку у першу союзну лігу, то, звісно, розпочався пошук гравців для підсилення команди. Повернулися у Чернівці Валерій Королянчук, Юрій Гій, Юрій Махіня, перейшли у «Буковину» із дрогобицької «Галичини» досвідчені Олександр Войтюк і Василь Бондарчук, воротарську позицію підсилив Ігор Крапивкін («Чорноморець», Одеса). Приїхали у Чернівці також гравці з Росії – Олександр Кисляков («Динамо», Санкт-Петербург) та Євген Крячик («Амур», Комсомольськ – на – Амурі).
Були розмови щодо запрошення у «Буковину» інших досвідчених гравців. Зокрема, півзахисника запорізького «Металурга» Валерія Ткачука.
Валерій – уродженець Калузької області, який допоміг «Металургові» у 1990 році здобути путівку у вищу союзну лігу. Зрештою, Ткачук продовжив виступи у Запоріжжі. Вже після розпаду союзу Валерій Ткачук пограв у тому ж «Металурзі», запорізькому «Торпедо», ФУС «Рабат» (Марокко), а також російських командах «Обнінськ» і «Турбобудівник» (Калуга). У 1997 – 2003 роках Валерій Ткачук тренував «Обнінськ».
Ще одним футболістом, яким цікавилася «Буковина» був Семен Осиновський. Більшу частину своєї кар’єри гравця Осиновський провів у двох командах – «Алга» (Фрунзе) і «Таврія» (Сімферополь), а до чернівецького колективу він так і не добрався… Зрештою, у 1991 році Осиновський зіграв 6 матчів за команди «Достук» (Сокулук) та АПК (Азов) та завершив кар’єру гравця.
У Чернівці могли переїхати лідери «Уралмашу» - Юшков і Матвєєв
На початку 90-х років чернівецький клуб вів переговори з відомими гравцями команди «Уралмаш» (Свердловськ, нині – Єкатеринбург) Олексієм Юшковим та Юрієм Матвєєвим. Кажуть, що спочатку ці виконавці погодилися переїхати у Чернівці, однак у 1991 році опинилися у московському «Торпедо».
1991 рік. Олексій Юшков (нижній ряд, крайній ліворуч) у складі «Торпедо».
Олексій Юшков став одним із лідерів популярної команди та в останньому турі чемпіонату союзу – 91 забив гол у ворота київського «Динамо». Цей гол приніс перемогу «Торпедо» з рахунком 1:0 та бронзові нагороди. У 1992 році Олексій Юшков перейшов у московське «Динамо», однак провів за цей колектив лише один офіційний матч. У 1992-1995 роках гравець виступав за рідний «Уралмаш», а потім перейшов у команду «Носта» (Новотроїцьк). 29 серпня 1996 року Олексій Юшков загинув у автокатастрофі. Футболістові було 29 років…
Юрий Матвєєв не зумів закріпитися в основі «Торпедо». У 1992 році Юрій знову грав за «Уралмаш» та став кращим бомбардиром чемпіонату Росії (20 голів). Нападник також пограв за «Анкарагюджю» (Туреччина), ЦСКА (Москва), «Сувон Самсунг» (Південна Корея), «Ростсільмаш» (Ростов-на-Дону) та «Локомотив» (Нижній Новгород). У 1992-1993 роках Юрій Матвєєв зіграв 4 матчі за національну збірну Росії. Зараз Юрій Олександрович тренує команду «Урал-2» (Єкатеринбург).
Далі буде.