Ми скористалися нагодою поспілкуватися з Олександром. 

«У Черкасах грав вісім сезонів»

- Олександре, де тебе застав початок війни ?

- Спочатку я був у Києві. Потім ситуація у столиці погіршилася, тому довелося поїхати у Черкаси, де живе моя дружина. У Черкасах багато допомагали територіальній обороні, займалися волонтерством. Зрештою, зараз допомагає уся Україна. Ми прагнемо зараз допомогти у ситуації, яку зараз маємо. Сподіваємося, що ситуація покращиться найближчим часом і ми переможемо ворога, однак ми не можемо знати стовідсотковий розвиток подій. Тому намагаємося відправити жінок і дітей за межі України.

А У Чернівцях живуть мої знайомі. Я відправив дружину за межі України та заїхав у Чернівці, де живе тренер Геннадій Водовоз, якого знаю з дитинства. Залишився тут потренуватися та провести кілька зустрічей.

- Розкажи, про свої перші кроки у баскетболі...

- Я розпочинав займатися баскетболом у Новомосковську. У мене батько - тренер. З дитинства багато часу проводив у залі. Батько мені дуже допомагав. Потім надійшла пропозиція переїхати у Черкаси. Там навчався у школі. У нас була там програма, яку зробив Михайло Бродський. Нас було 5 чоловік, яких зібрали з різних міст та створили умови для розвитку. Ми навчалися у спортивному класі. Для нас створили чудові умови.

- Олександре, ти тривалий захищав кольори «Черкаських Мавп» та став найрезультативнішим гравцем історії клубу...

- Я, насамперед, багато зіграв за «Черкаські Мавпи». За черкаську команду, напевно, більше ніхто і не зіграв. Усі рано чи пізно залишали команду. Я в Черкасах грав вісім сезонів. Це тільки у Суперлізі. У 16 років був перший мій сезон у черкаській команді. У першому сезоні була ще інша Суперліга. Там було багато легіонерів. Зараз Суперліга така, до якої ми поступово повернулися.

- Чи пам'ятаєш свій дебют у національній збірній України ?

- Пам'ятаю. Це було в Латвії у 2018 році. Ми тоді грали у відборі на чемпіонат світу. Це був перший раунд. Тренером був Євген Мурзін. Я вийшов на кілька хвилин. Я відчув те, що можу грати на такому рівні. У той час я вже пристойно грав у Суперлізі. Хоча, можливо, десь не вистачало якоїсь впевненості. Я відчував те, де треба набирати. До речі, цього сезону «Черкаські Мавпи» виграли Суперлігу.

- Які відомі баскетболісти грали тоді за «Черкаські Мавпи» ?

- Олександр Кольченко, Володимир Конєв...У нас були хороші легіонери. Черкаська команда мала збалансований склад. За нас, зокрема, грав американський форвард Шахід Девіс, який останнім часом грав за ізраїльську команду «Хапоель Ейлат». Він нещодавно грав у Києві у матчі Кубку Європи ФІБА проти колективу «Київ-Баскет». На позиції першого номера грав Ігор Бояркін. Ми пройшли плей-оф без єдиної поразки. Здається, що ми не програвали приблизно у 20 останніх матчах. 

«Було кілька запрошень, однак зупинилися на «Чикаго Буллз»

- У 2018 році грав у Літній лізі НБА за «Чикаго Буллз». Які залишилися враження ?

- Після сезону - 2017/18 я поїхав в Америку. Були різні перегляди. У мене вже запрошення у «Чикаго Буллз». Було ще кілька запрошень, однак ми зупинилися на «Чикаго Буллз». Я поїхав на повноцінні збори. Потім поїхали у Лас-Вегас грати Літню лігу. Грав дуже мало. Там переважно виступають гравці, на яких вже роблять ставку в НБА. Цих баскетболістів вже обрали на драфті. Звісно, що було важко. У Літній лізі багато молодих гравців мало виходять на майданчик. Шанс надають небагатьом. Треба свій шанс заслужити.

- Після «Чикаго Буллз» ти підписав контракт із клубом «Вашингтон Візардс»...

- «Черкаські Мавпи» виграли сезон, тому грали у єврокубках. Ми грали у відборі на єврокубок із кіпрською командою «Керавнос» і чемпіоном Норвегії. Ми прийшли відбір та потрапили у груповий етап. Я був у Черкасах кілька місяців. Після цього я поїхав у «Вашингтон Візардс» і підписав контракт. Згодом опинився у команді Лізі розвитку НБА «Кепітал-Сіті Гоу-Гоу». Я зіграв дуже мало матчів. Коли приїхав грати за національну збірну України, то зазнав травму. Довелося лікуватися два роки.

- Можна припустити: якщо би не травма ти би знову спробував стати гравцем НБА...

- Звісно, що спробував би. НБА - це моя мрія. Я би був там до того часу, поки мав шанс потрапити в НБА. Травма мені дуже завадила.

- Відомо, що відновлюватися від травми тобі допомагав Михайло Бродський...

- Михайло Юрійович завжди допомагав. Якщо гравець зазнає травму у національній збірній, то вона повинна відновити гравця. Михайло Бродський взяв на себе цю відповідальність.

«Зараз із Михайлом Бродським хороші стосунки»

- У листопаді 2020 року ти залишив «Черкаські Мавпи». Тоді з'явилася, що ти нібито брав участь у спортивних тоталізаторах. Можеш розповісти про цю неприємну історію ?

- Були якійсь недоброзичливці. Був дзвінок чи щось на e-mail надіслали... Я вже не пам'ятаю. Розпочали у цьому розбиратися. Побачили, що немає ніяких прецедентів і доказів та закрили це питання.

Зараз із Михайлом Бродським у мене хороші стосунки. Ми розібралися у ситуації. Михайло Бродський - чудова людина, яку є знаю усе життя. Він, напевно, один із небагатьох людей, який зробив багато для українського баскетболу.

- Знаю, що у тебе є досягнення у збірних України. Зокрема, на чемпіонаті Європи з баскетболу 3х3...

- Так. Ми займали третє місце на чемпіонаті Європи 3х3. Це пристойне досягнення для України. Після цього наша збірна ніколи не повторювала цей результат. У 2014 році збірна України U18 посіла друге місце на чемпіонаті Європи (дивізіон В).

- Чи не прикро тобі, що не вдалося зіграти в НБА так, як, наприклад, уродженець Черкас Святослав Михайлюк...

- Мені ніколи не було прикро. Я завжди радий за Святослава Михайлюка. Святослава знаю усе життя. Він мій хороший друг. Ми регулярно спілкуємося. Бажаю йому досягти ще більших успіхів.

- Як у тебе виник варіант із київським «Будівельником» ?

- Мені зателефонував президент «Будівельника» і сказав, що якщо усе нормально, то є можливість грати за цю команду. Зрештою, не було такого, щоби мені заборонили грати. Я міг поїхати у клуб, який грає у будь-якому чемпіонаті.

«Брат чудово ставиться до чернівецької команди»

- Минулого сезону твій старший брат Андрій виступав за команду першої ліги чемпіонату України «CHEBASKET» та став срібним призером. Чи слідкував за грою брата у буковинській команді ?

- Слідкував. Я навіть дивився фінальні матчі минулого сезону. Брат чудово ставиться до чернівецької команди. У Чернівцях люди роблять для баскетболу максимум можливого і неможливого. Дуже важко знаходити джерела фінансування та шукати спонсорів. А чернівецька команда витискає максимум. Те, що ми бачили у мене та брата викликає позитивні емоції.

- Розкажи про свою сім'ю...

- Я одружений. Дітей поки що немає. Сподіваємося, що незабаром закінчиться війна. Тоді можна буде відновлювати нашу улюблену країну та займатися сімейним благополуччям.

- Твої побажання буковинцям...

- Буковинцям хочу побажати, насамперед, того, щоби тут обстановка залишалася такою ж спокійною. У інших містах, на жаль, дуже складна ситуація. Люди сюди вирушають з надією на те, що, принаймні, тут буде безпечно. Коли люди повернуться у свої міста, то будуть вдячні буковинцям за те, що вони дали тимчасовий притулок.

Довідка «ЧС»

Олександр КОБЕЦЬ народився 15 квітня 1996 року у Новомосковську Дніпропетровської області. Баскетболом займався у ДЮСШ м. Новомосковськ. Перший тренер - Ігор Кобець. У 12 років отримав запрошення від баскетбольної школи «Черкаські Мавпи». У 2012-2018, 2020 роках грав за «Черкаські Мавпи». У сезоні-2017/18 у складі черкаської команди став чемпіоном вітчизняної Суперліги та найрезультативнішим гравцем в історії клубу.

Влітку 2018 року виступав у Літній лізі НБА за «Чикаго Буллз». У тому ж 2018 році підписав контракт із клубом НБА «Вашингтон Візардс» та грав у Лізі Розвитку НБА за команду «Кепітал-Сіті Гоу-Гоу». У 2021 році став гравцем київського «Будівельника». Разом зі столичною командою виграв Кубок України.

Збірна України

2012 - учасник чемпіонату Європи U16 у Литві
2013 - учасник чемпіонату Європи U18 у Латвії
2014 - срібний призер чемпіонату Європи U18 у Болгарії (дивізіон В), кращий атакувальний захисник чемпіонату, символічна збірна
2015 - учасник чемпіонату Європи U18 в Італії
2018 - дебют у національній збірній України

У 2017 році став бронзовим призером чемпіонату Європи з баскетболу 3х3.

Олексій МАМЧУК, «ЧернівціСпорт»