Після контрольного матчу «Буковина» - «Нива-В»  ми поспілкувалися з Денисом Борисовичем. 

- Яка Ваша думка про гру «Буковина» - «Нива - В» ?

- Насамперед, хотілося подякувати керівництву «Буковини» за те, що гра відбулася. Цілий день була злива. Наскільки я знаю, представники чернівецького клубу викликали трактор. Наша гра з «Буковиною» була під великим питанням. Нам зателефонували посеред дороги та повідомили про неможливість проведення зустрічі. Ми тоді перебували під Хмельницьким. Зрештою, керівництво «Буковини» пішло нам на зустріч і гра відбулася. 

Щодо гри, то вона виявилися важкою, насамперед, для нас. Дії суперника обговорювати не буду. У нас був дуже тривалий підготовчий період. Ми провели великий обсяг роботи. У нашої команди були важкі матчі і перед зустріччю з «Буковиною». Зокрема, з першоліговими командами «Суми», «Колос» (Ковалівка), Нам було важко протидіяти суперникові. Була важка дорога. Ви чудово знаєте те, які зараз у нашій країні дороги… Хлопці приїхали, так би мовити, з корабля на бал. Ми зуміли витримати той темп, який запропонували господарі. Звісно, що хлопці зіграли не без помилок, однак вони переважно виконали те, ми від них вимагаємо. Наприкінці гри ми забили гол. Не можу сказати, що ми усім задоволені, однак треба розуміти – це підготовчий період. Усі стомилися у психологічному та фізичному плані. Ми усі очікуємо на те, коли розпочнуться змагання. 

- У 1994 році Ви у складі української збірної стали бронзовим призером юнацького чемпіонату Європи. Розкажіть про цей успіх… 

- Я вже думав, що це було у минулому житті. Тоді я був ще зовсім молодим хлопцем. Ми виступали на чемпіонаті Європи в Ірландії. Я грав в основному складі збірної на позиції правого захисника. Наша команда посіла третє місце. У цій команді грали футболісти, які потім виступали за нашу національну збірну. Від виступу за збірну залишилися лише позитивні емоції, однак це було так давно… Дякую Вам за приємні спогади. 

- В Ірландії за нашу збірну виступало багато гравців, які згодом непогано проявили себе. Серед них – Геннадій Зубов, Олег Ящук а також, на жаль, вже покійні Сергій Перхун і Сергій Омельянович…

- Так. Олег Ящук - з Тернополя. У центрі оборони грав вихованець вінницького футболу Олег Федорук, який також, на жаль, вже пішов із життя. Грав за збірну і Валентин Слюсар (у 2017 році працював тренером чернівецької «Буковини» - авт.). Це було покоління хороших футболістів. 

- Чим запам’яталися Вам виступи за одеський «Чорноморець», який у 90-х роках ставав срібним призером чемпіонату України ? 

- Тоді фаворитом було київське «Динамо». Нам вдавалося створювати конкуренцію. 

- Відомо, що у «Чорноморці» Ви грали з нинішнім головним тренером «Буковини» Віктором Мглинцем…

- Ми з Віктором Мглинцем – друзі. Ми разом кували славу одеського футболу. Віктора Івановича дуже любили вболівальники «Чорноморця». Ми завжди підтримуємо наші дружні стосунки. 

- Непоганий період Ви провели також у «Кривбасі»… 

- Так. Мені вдалося пограти у цій команді. На жаль, у «Кривбасі» я отримав дуже важку травму. Можна сказати, що після неї моя кар’єра у великому футболі завершилася. Після розриву хрестоподібних зв'язок було грати важко. Зрештою, період, який провів у «Кривбасі», згадую з теплотою. А завершував кар’єру гравця в Овідіополі Одеської області. Був ще у харківському «Металісті», «Миколаєві», у російській команді «Машук» (Пятигорськ). Це вже був закат кар’єри футболіста. 

- Ви вже працювали головним тренером команди «Жемчужина» (Одеса), а зараз очолюєте вінницьку «Ниву-В». Чи не має у Вас бажання попрацювати на вищому рівні ? 

- Звісно, що є. Прагну досягати максимальних результатів. Закликаю до цього і своїх підопічних. Хочеться працювати на вищому рівні, однак зараз хочу подякувати керівництву вінницького клубу за те, що довірили мені тренувати «Ниву-В». Для мене – це велика честь. Я пишаюся тим, що працюю у клубі зі славною історією. 

Довідка «ЧС» 

Денис КОЛЧИН народився 13 жовтня 1977 року в Одесі. Вихованець СДЮШОР «Чорноморець» (Одеса). Виступав за команди «Чорноморець – 2» (Одеса, 1993-1995, 2002-2003) – 43 матчі, «Чорноморець» (Одеса, 1995-1998, 2003-2004) – 97 матчів (1 гол), «Кривбас» (Кривий Ріг, 1998-2001, 2005) – 34 матчі, «Кривбас-2» (Кривий Ріг, 2000) – 4 матчі (1 гол), «Металіст» (Харків, дубль, 2004) – 13 матчів, МФК «Миколаїв» (2006-2007) – 18 матчів, «Машук – КВМ» (Пятигорськ, Росія, 2007) – 13 матчів (1 гол), «Дністер» (Овідіополь, 2008) – 25 матчів. 

У 1996-1998 роках провів 6 матчів за збірну України (U21). 

Досягнення (гравець): 

Бронзовий призер юнацького чемпіонату Європи: 1994 

Срібний призер чемпіонату України: 1994/95, 1995/96 

Бронзовий призер чемпіонату України: 1998/99, 1999/00 

Працював тренером СДЮШОР «Чорноморець». Тренував аматорський колектив «SoHo.net», з яким виграв Кубок Одеси, Кубок міської федерації футболу та срібло чемпіонату міста. У листопаді 2014 року очолив одеську «Жемчужину», яка за підсумками сезону - 2016/2017 посіла перше місце у другій лізі та підвищилася у класі. За підсумками сезону - 2016/2017 Дениса Колчина визнано кращим тренером другої ліги. У 2017 році очолив команду «Нива-В» (Вінниця). 

Досягнення (тренер): 

Володар Кубку Федерації футболу Одеси: 2011

Срібний призер чемпіонату Одеси: 2014, 2015

Володар Кубку Одеси: 2014

Переможець зимової першості Одеси: 2015

Переможець чемпіонату України серед команд другої ліги: 2017