Валентин, насамперед, відомий за виступами у "Дніпрі", а також грав за національну збірну України. Зараз Валентин Москвін працює у СДЮСШОР "Прикарпаття" (Івано-Франківськ). Валентин поспілкувався з порталом "БукІнфо".

"Забивав "Буковині", як у чемпіонаті, так і у кубкових матчах"

- Валентине, Ви неоднарозово грали у складі "Прикарпаття" та "Дніпра" проти чернівецької "Буковини. Які спогади залишилися від цих матчів ?

- Позитивні. Матчі між "Буковиною" та "Прикарпаття" -це західноукраїнське дербі. Пригадую 1987 рік. Ми програли у Чернівцях з рахунком 0:2, а вдома виграли - 2:1. Були дуже серйозні матчі. Були повні стадіони, як у Чернівцях, так і у нас. У Чернівцях завжди було приємно грати.

З "Дніпром" ми також часто-густо сюди їздили. Ми переважно вигравали, однак завжди було важко.

- Знаю, що у матчах за "Дніпро" Ви забивали "Буковині"...

- Так. Забивав "Буковині", як у чемпіонаті, так і у кубкових матчах. Це було на початку 90-х років. То вже історія. Матчі проти "Буковини" завжди були цікавими та напруженими.

"У "Дніпрі" грали такі футболісти, що навіть у запас було важко потрапити"

- Як Ви потрапили у "Дніпро" ?

- У "Дніпро" мене запрошували ще у 1985 році. Це було після Всесоюзних юнацьких ігор, які ми виграли. Я тоді був не готовим до переходу. "Дніпро" продовжував слідкувати за мною. Тож після юнацької збірної знову запросив мене у червні 1988 року.

 Якими були перші враження від зіркової команди Євгена Кучеревського ?

- Тоді у "Дніпра" був золотий склад. У 1988 році команда стала чемпіоном союзу. А через рік - здобула срібні нагороди. За "Дніпро" грали видатні постаті. Потрапити навіть у 16-ть було важко. Зрештою, адаптація пройшла нормально. Колектив прийняв мене досить непогано.

- В основі "Дніпра" Ви стабільно розпочали грати, здається, у 1991 році...

- Так. У "Дніпрі" грали такі футболісти, що навіть у запас було важко потрапити. Треба було витримати конкуренцію. Потім деякі гравці поїхали закордон, а дехто з вікових футболістів змінили команду. Наприкінці першого кола сезону - 1991 я вже був в основі.

- Є інформація, що Ви - автор останнього голу "Дніпра" у союзному чемпіонаті...

- Дійсно, є така інформація. Я забив "Пахтакору" на останній хвилині матчу. Пишуть, що цей гол останній. Так, напевно і є.

- Після розпаду союзу у Вас були пропозиції від інших клубів ?

- Я навіть їх не розглядав. Згодом я вирушив в Ізраїль, де відіграв один сезон за команду "Хапоель" (Кфар-Сава) та повернувся у "Дніпро".

- В Ізраїлі Ви були в одній команді з буковинцем Валерієм Королянчуком...

- Так. Ми з ним товаришували. І зараз у нас дуже добрі стосунки. До речі, якраз приїхав у "Хапоель" тоді, коли Валерій зламав ногу. Мене ж взяли у команду, де він був. Він відновлювався та грав за інший колектив.

"У збірній України Михайличенко та Кузнецов підтримували нас"

- У 1992 році Ви зіграли один матч за національну збірну України проти білорусів. У тому матчі також грали зіркові українські футболісти Олег Кузнецов та Олексій Михайличенко...

- Так. Тоді у збірну з "Дніпра" запросили 7-8 гравців. У збірній також були Олексій Михайличенко та Олег Кузнецов. Вони приїхали з "Глазго Рейнджерс". Вони були нормальними у побуті та підтримували нас. Ми з білорусами зіграли з рахунком 1:1. Наприкінці гри рахунок зрівняв Юрій Максимов.

- Після цієї гри Вас ще запрошували у збірну ?

- Були ще запрошення. Вирушав на збори. Однак, як основного кандидата мене не розглядали.

- Після "Дніпра" Ви трохи пограли за "Кривбас"...

- То я вже закінчував грати. У 1997 році мене вже турбувала травма. Вже були проблеми з артрозом. Сезон я дограв. Після цього і закінчив.

- Ви зіграли ще два матчі за "Тисменицю"...

-Я думав "розбігатися" та повернутися, однак було важко ходити. Не те, що бігати. Тому довелося закінчувати.

"Таланти треба лише підтримувати"

- Чи одразу вирішили працювати у дитячо-юнацькому футболі ?

- Ні. Був непростий період. Потім Йосип Бербець запросив у СДЮСШОР "Прикарпаття". Він запросив мене завучем. Я погодився. З 2002 року я працюю у СДЮСШОР "Прикарпаття".

- Яка Ваша оцінка рівня дитячо-юнацького футболу у західному регіоні України ?

- Рівень досить непоганий. Є багато здібних хлопців. Відбуваються цікаві змагання. Є у нас Академія "Рух", "Мункач". Ми намагаємося виходити на їхній рівень. Нам трохи важко. Не завжди вдається зберегти гравців, однак намагаємося створювати гідну конкуренцію. Найголоініше те, щоби діти потрапляли у команди. Талантів у нас багато. Іх треба лише підтримувати. У нас школа працює доволі непогано. Команда "Прикарпаття" майже на 90 відсотків складена з місцевих футболістів. Зокрема, наших вихованців.

- Ваші побажання буковинцям...

- Бажаю "Буковині" цього року вийти в УПЛ та щоби за чернівецьку команду грали якомога більше місцевих вихованців. У Чернівцях завжди були сильні місцеві гравці. Пригадую навіть матчі другої союзної ліги. Бажаю Вам успіхів, удачі та усіх гараздів.

Довідка "ЧС"

Валентин МОСКВІН народився 8 січня 1968 року в Івано-Франківську. Виступав за команди "Прикарпаття" (Івано-Франківськ), "Дніпро" (Дніпропетровськ), "Хапоель" (Кфар-Сава, Ізраїль), "Кривбас" (Кривий Ріг), ФК "Тисмениця".

Зіграв 1 матч за національну збірну України.

Працює у СДЮСШОР "Прикарпаття" (Івано-Франківськ).

Досягнення:

Переможець Меморіалу Гранаткіна у складі юнацької союзної збірної (1986)
Бронзовий призер другої союзної ліги (1987)
Чемпіон союзу серед дублерів (1991)
Срібний призер чемпіонату України (1993)
Бронзовий призер чемпіонату України (1992, 1995, 1996)
Фіналіст Кубку України (1995) 

Олексій МАМЧУК, "ЧС"