У «Буковині» Василь дебютував у 1984 році. «Коли я повернувся з армії, то виступав за команду гумовзуттєвого заводу. Разом зі мною грало багато футболістів, які у різні часи одягали футболку чернівецької «Буковини» та інших команд майстрів. Тренували колектив ГВЗ Ігор Каліта та Алик Вайнер.

Цьому колективові вдалося виграти чемпіонат Чернівецької області. А у "Буковину" наприкінці сезону-83 мене запросив її тодішній тренер, на жаль, вже покійний Олександр Павленко. Прийняли мене старожили команди добре, треба було лише виходити на зелений газон і доводити, що заслужив право захищати кольори головної футбольної команди області» , - каже Василь Задорожняк.

Сталося так, що у 1985 році Василь залишив «Буковину», а у сезон – 86 розпочав у херсонському «Кристалі». У «Кристалі» уродженець Юрківців Заставнівського району провів два вдалих сезони та був капітаном херсонської команди. Напередодні сезону -88 Василь Задорожняк отримав пропозицію повернутися в «Буковину». Наш земляк також мав запрошення від миколаївського «Суднобудівника», сімферопольської «Таврії».

Подейкували, що на Василя звернув увагу відомий фахівець Євген Лемешко, який тоді тренував харківський «Металіст». Та й новий тренер херсонського «Кристалу» – талановитий наставник Павло Садирін пропонував буковинцеві залишитися в його команді. Пан Садирін зробив пропозицію Василеві пограти у херсонській команді рік, а потім вирушити з ним до іменитішого колективу. Як відомо, Павло Федорович очолив московський ЦСКА і зробив цю команду чемпіоном союзу. «Коли Садирін приїхав у Херсон, то мені йшов 26 рік. Це, вважаю, період найбільшого розквіту футболіста. Тож думаю, міг би закріпитися в складі армійського клубу», – зазначив колись Василь.

Врешті – решт, Василь Задорожняк повернувся в «Буковину». У 1988 році «Буковина» стала переможницею шостої зони другої союзної ліги. Того сезону Василь зіграв проти свого молодшого брата Сергія, який виступав за... херсонський «Кристал». Тоді чернівчани зуміли забити два м’ячі у ворота досвідченого голкіпера Віктора Консевича, який відомий за виступами у дніпропетровському «Дніпрі».

За підсумками сезону – 90 чернівецька «Буковина» зуміла здобути омріяну путівку в першу союзну лігу. Вагомий внесок в успіх чернівчан зробив Василь, який того сезону забив десять голів. Не загубився Задорожняк і в першому дивізіоні та вищій лізі українського футболу. Часто-густо дії майстра дозволяли «Буковині» здобувати очки, а для уболівальників Василь став кумиром. Коли ми були ще хлопчаками, то нам хотілося бути схожими не на зірок світового футболу, а на гравців «Буковини». Зокрема – на Василя Задорожняка. Його називали не інакше, як «буковинський Платіні».

Погравши за болгарський клуб «Хасково» та чернівецьку «Ладу», Василь Задорожняк повернувся в рідну «Буковину». На жаль, у домашньому матчі чернівчан із запорізьким «Металургом» (чемпіонат – 1993/94) Василь зазнав важкої травми. Повернувшись на зелений газон, Задорожняк ще трохи пограв за чернівецьку команду, а вже потім став директором ДЮСШ «Колос» (Заставна). Також популярний гравець створив ФК «Заставна», де виступали кращі юнаки району, а також досвідчені футболісти Василь Мудрей, Олег Бурчак, Сергій Темерівський, Олег Керстенюк, Григорій Токар, Дмитро Гордей, Олександр Бужак.

Вітаємо Василя Задорожняка з Днем народження. Бажаємо щастя, здоров'я та здійснення усіх мрій.

Якщо Ви бажаєте окремо привітати від себе особисто, сім'ї, друзів, команди або трудового колективу людину, яка пов'язана зі спортом, з:

• днем народження;
• одруженням чи ювілеєм цієї визначної події;
• народженням дитини;
• отриманням нагороди, закінченням навчального закладу та іншим,

звертайтеся до головного редактора сайту «Чернівці Спорт» Олексія Мамчука.